Мар'їнської міської військово-цивільної адміністрації
Покровського району Донецької області
Наш заклад бере участь у загальнодержавному проєкті
"Місце шани та вдячності".
З перших днів російсько-української війни українці стали на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Наші воїни щоденно проявляють неабиякий героїзм у боротьбі з ворогом.
Поважаємо кожного, хто захищав і захищає Батьківщину!
Вічна пам’ять і слава Герою України!
З глибоким сумом та невимовним болем ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка, вірного сина України — Володимира ЛЕВЧУКА (1985 р. н.).
Володимир був людиною праці та честі. Народившись у селі Бажане Друге в родині трударів, він змалечку знав ціну рідної землі. Після навчання у Зорянській школі та здобуття професії тракториста, він обрав шлях творення — працював у агрофірмі «Агропромсервіс», дбаючи про хліб на наших столах.
У пам’яті кожного, хто його знав, Володимир назавжди залишиться:
-
Вірним другом: завжди веселим, компанійським, здатним підтримати словом і ділом.
-
Зразковим сім’янином: люблячим чоловіком та батьком, для якого родина була найбільшим скарбом.
-
Справжнім професіоналом: відповідальним та працьовитим, чиї руки пахли землею та миром.
Коли ворог прийшов на нашу землю, він змінив мирний плуг на зброю. Володимир пішов захищати не просто кордони, а спокій своїх дітей, мирне небо над рідним селом та право кожного з нас бути вільними. Володимир віддав за нас найдорожче – своє життя.
Його самопожертва — це болюча ціна нашої незалежності. Ми не знайдемо слів, щоб вгамувати біль рідних, але ми обіцяємо берегти пам'ять про його подвиг у наших серцях.
Герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо.
Світла пам’ять воїну-захиснику! Слава Україні!
Ми схиляємо голови у глибокій скорботі, прощаючись із нашим колишнім учнем Зорянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Мар’їнської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області, мужнім воїном, вірним сином України — Дмитром Погорєловим. 25-річний Дмитро загинув 23 березня 2026 року в Запорізькій області під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну. Він віддав найцінніше — своє життя — за свободу, за рідну землю, за майбутнє кожного з нас.
Дмитро назавжди залишиться у нашій пам’яті світлою, щирою людиною, яка мріяла, навчалася, дружила, будувала своє життя… Його юність була пов’язана зі стінами рідної школи, де він робив свої перші кроки у дорослий світ. Ми пам’ятаємо його усмішку, його характер, його шлях.
Коли прийшло випробування для нашої держави, Дмитро не залишився осторонь. Він став на захист України, проявивши мужність, честь і відданість. Його подвиг — це приклад справжнього патріотизму, сили духу та любові до Батьківщини.
Невимовний біль втрати розділяємо разом із родиною, близькими, друзями. Немає слів, які могли б втамувати цей біль… Але є пам’ять. Світла, вічна пам’ять про Героя, який віддав своє життя за наше майбутнє
Дмитре, твоя мужність , відвага та відданість назавжди залишиться у серцях і пам’яті вчителів, однокласників, усіх, хто тебе знав.
Твій подвиг житиме у поколіннях.
ГЕРОЇ не вмирають.
Вічна пам’ять і слава тобі.
Погорєлов Дмитро Юрійович
29.05.2000-23.03.2026
Оператор відділення дистанційного мінування взводу дистанційного мінування інженерно-саперної роти військової частини А1927.
Загинув в н.п. Запасне Комишуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області. Загинув в наслідок вогневого ураження з боку противника.
Нагороди:
Нагороджений нагрудним знаком «Почесною відзнакою командира 534 окремого інженерно-саперного батальйону»
«Золотий хрест» почесна відзнака головнокомандувача Збройних сил України
Нагороджений медаллю «За відданість Богу і вірність Україні»
Нагороджений медаллю «НЕЗЛАМНИМ ГЕРОЯМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ»
Нагороджений відзнакою (пам’ятною монетою) військової частини».
Нагороджений медаллю «ЗА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНІ»
НАГОРОДЖЕНИЙ ВІДЗНАКОЮ МІНІСТРА ОБОРОНИ УКРАЇНИ - ЗА ПОРАНЕННЯ
Нагороджений медаллю ВЕТЕРАН ВІЙНИ
Сьогодні, в День захисників і захисниць України, ми висловлюємо щиру подяку всім, хто боронить нашу країну.Особливі слова вдячності адресуємо ст.лейтенанту Сергію Анатолійовичу Любачу, нашому колишньому вчителю історії, а нині — мужньому воїну, який зі зброєю в руках захищав незалежність і майбутнє України.Ваш приклад — це поєднання сили знань і сили духу. Ви вчили нас любити свою Батьківщину на уроках, а сьогодні показуєте мужність, стійкість, незламність і відданість Україні і її народу.Пишаємося вами! Молимось за вас і чекаємо на Перемогу.Слава Україні! Героям слава!
Сьогодні — День захисників і захисниць України. Ми схиляємо голови перед тими, хто віддав своє життя за нашу свободу, незалежність і право жити під мирним небом.⠀Їхня відвага, сила духу й незламна любов до України назавжди закарбовані в серцях поколінь.⠀Ми пам’ятаємо кожного. Ми дякуємо кожній родині, яка втратила найцінніше. Ми продовжуємо боротися, бо не маємо права зрадити їхню жертву. Слава полеглим героям. Слава живим захисникам.Слава Україні.
Пишаємося нашим земляком, колишнім вчителем історії нашого закладу, Любачем Сергієм Анатолійовичем!
23 квітня, перший заступник начальника Мар'їнської міської військової адміністрації Дмитро Верецун спільно з начальником другого відділу Покровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Едуардом Гапичем вручили мешканцю с.Зоряне Сергію Любачу орден «За мужність» ІІІ ступеня – державну нагороду за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.
Висловлюємо щиру вдячність та повагу Сергію Анатолійовичу – нашому мужньому земляку, який з початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ 24 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України! Низький уклін усім нашим героям за захист рідної землі та самовіддане служіння українському народу!
19 листопада цього року виповнюється тисяча днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. В зв'язку з цим мар'їнці нанесли візит ввічливості до Сергія Любача - учасника бойових дій в Україні, ст.лейтенанта ЗСУ, який з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Сьогодні Сергій Любач проживає в мальовничому куточку України на Черкащині. Тут же мешкають вісім громадян нашої Мар'їнщини. І ось напередодні цього трагічного дня земляки прийшли до сім'ї Любачів, щоб подякувати ст.лейтенанту Сергію Анатолійовичу за його мужність, стійкість, незламність і відданість Україні і її народу. Потім всі поїхали в центр села Іркліїв до меморіалу загиблим іркліївчанам , воїнам ЗСУ, щоб вшанувати їх подвиг і покласти живі квіти. Слава нашій Україні!!!Героям нашим слава!!!